PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImtvaGFuYS5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Дитина приймає наркотики: алгоритм дій для батьків

Кохана, ми вбиваємо дітей

На жаль, багато дітей в підлітковому віці починають цікавитися забороненими речовинами, пити і палити. Вживати наркотики пробує кожен дев’ятий підліток! Як бути, якщо ваше чадо не встояло і піддалося спокусі? Докладним алгоритмом дій для батьків у важкій ситуації поділилася провідний психолог програми «Кохана, ми вбиваємо дітей», фахівець з нейропсихології когнітивного розвитку Вікторія Любаревич-Торхова.

qlwpXaecycA

Читайте також: Кожен дев’ятий підліток в Україні пробував наркотики

Якщо батьки підозрюють, що їхня дитина приймає наркотики, і бачать симптоми, то не треба викручуватися, шукати виправдання і боятися, що ви пораните почуття дитини. Чого варто боятися, так це її вбити своєю бездіяльністю.

Ознаки того, що дитина, можливо, залежна від наркотиків:

* Емоції: вони циклічно змінюються від агресії до апатії.

* Зміна харчування: від надмірної ненажерливості до голодування.

* Поведінка сну: дитина може проспати кілька діб поспіль, а може довго не спати.

* Емоційна замкнутість.

* Крадіжка, адже рано чи пізно за наркотики доводиться платити.

Читайте також: Що робити батькам, якщо дитина почала красти?

Батькам необхідно брати дитину за руку і тягнути до нарколога на перевірку. Там ви здасте кваліфіковані тести, але не швидкі, а повноцінні – так буде краще. Якщо ви боїтеся втратити довіру дитини, нехай вам допомагає «мантра», яку ви постійно можете повторювати і собі, і дитині. Говоріть їй: «Я розумію, що тобі страшно і неприємно, ми пройдемо через все разом, цей досвід вартий того», «Я це роблю заради того, щоб ти жив»!

Дитина, яка вживає наркотики, буде придумувати «агонічні» відмовки, і аргументів буде тисяча і один. Також дитина почне маніпулювати почуттями і говорити, що ви її не любите, як ви могли про неї таке подумати і т. д. Нехай така поведінка послужить сигналом: ви все робите правильно, дійте чим швидше, тим краще.

Наступний крок: якщо ви ще не привели дитину на тестування, але вже знаєте за фактом, що вона вживала наркотики, то ні в якому разі не можна затягувати з рішеннями. Батьки повинні відвідувати курси співзалежних людей. Це заняття для рідних і тих, хто живе в одному будинку з наркоманами.

Читайте також: Мирослав Домалевський: Я часто чую – навіщо вам таке показувати?

На цих курсах можна познайомитися з тими, хто вже зробив перші кроки; дізнатися, як вони це пережили; зрозуміти симптоматику і те, що ви робили не так. Ви зможете отримати інформацію, хто з лікарів займається лікуванням, морально і прагматично підготуватися до того, як почати реабілітацію дитини. Важливо буде визначити, куди везти дитину, до кого, скільки триває лікування, що воно в себе включає, на які складні моменти варто очікувати. Трапляються так звані «відкати», коли дитина втікає з центру, зривається і закочує істерики.

Існує поняття «дати момент для зриву», коли дитину відпускають з центру або вона збігає звідти сама. Відбувається цей очікуваний зрив, і її укладають на реабілітацію вдруге. В такому випадку шанси на одужання від наркоманії починають збільшуватися.

Під час курсів для співзалежних людей батьки розуміють, що один раз пройти реабілітацію в центрі протягом кількох місяців – ще не означає вилікуватися! Це тривалий процес. До цього треба бути морально готовим: зчепити зуби і просто пройти через все разом. Вилікуватися можна тільки тоді, коли не тільки дитина цього захотіла, а коли на це зважилися батьки.

Читайте також: Як реагувати батькам, якщо дитину ображають?

Батькам не варто думати, що за те, що відбувається, відповідальна дитина. Якщо вона на це пішла, то бачила у цьому єдиний спосіб отримувати задоволення від життя. Це як альтернатива суїциду. Дитина мислить приблизно таким чином: «Я піду, але не відразу. Я спробую якимись спотвореними методами отримати радість або забутися. А далі все буде добре».

Віра в краще у такої людини миттєво з’являється, вона отримує абсолютно інше сприйняття життя. Закликати до його свідомості, благати і просити – абсолютно марна дія. Це вже інша людина. На щастя, в інтернеті багато гарної інформації: адреси, контакти і т. д. Реабілітація в нашій країні добре розвинена, спонсорується, існує багато благодійних фондів. Це все є, тому потрібно просто діяти!

Читайте також: Як привчити дитину до правил в родині?

Нагадаю! Вилікувати дитину від наркоманії можна тільки в тому випадку, якщо:

* Батьки регулярно відвідують групові заняття для співзалежних (починати навіть варто до того, як відправляти дитину в реабілітаційний центр!).

* Дітей без зволікання відправляють в реабілітаційний центр для наркозалежних (на курсах співзалежних вам розкажуть, як це зробити, навіть якщо дитина не хоче лікуватися і не визнає залежність!).

* Строго дотримуються рекомендацій фахівців, якими б підозрілими не здавалися вам методи лікування. Це і є симптом співзалежних – знайти виправдання «поганого» догляду за дитиною або лікування і забрати його з центру, піддавшись на чергові благання свого чада!