PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImtvaGFuYS5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Як привчити дитину до правил в родині?

Кохана, ми вбиваємо дітей

Якщо дитині дозволяється все, не дивно, що незабаром її поведінка буде неконтрольованою. Чому правила для дітей повинні бути обов’язковими в сім’ї, і наскільки важливо їх дотримуватися всім її членам, пояснює провідний психолог програми «Кохана, ми вбиваємо дітей», фахівець з нейропсихології когнітивного розвитку Вікторія Любаревич-Торхова.

SeTxJyTqgCA

Привчити дитину до правил можна за допомогою покарань і власного прикладу. Вона повинна нести відповідальність за наслідки вчинків, які здійснює. Якщо дитина зробила щось погане, то зобов’язана понести за це покарання. Важлива послідовність: якщо це погано, то це так завжди, за будь-яких обставин. Також слід чітко визначити, що саме є погано. Батьки повинні спочатку для себе це розрізняти. Є речі, які не можна здійснювати ні дитині, ні батькам.

Читайте також: Учасниця проекту вирішила спілкуватися з мамою тільки на відстані

Чіткі табу, які діють з 3-річного віку:

* Не загрожувати будь-чиєму життю

* Не брати чужі речі

* Не перебувати десь без дозволу

* Не псувати чужі речі

* Не заподіювати фізичний або душевний біль

Наприклад, зрадити, оббрехати і інше – це теж заподіяти душевний біль. Покарати дитину за те, що вона комусь зробила щось погане, можна за допомогою своїх суджень і непрямих прикладів. Потрібно запитати її: «Якби я або твій друг вчинили з тобою так само, як би ти себе відчувала?» Показуйте їй власним прикладом і постійно обговорюйте ті чи інші дії дитини. Це буде означати, що батькам не все одно, і вони спілкуються зі своїми дітьми.

Читайте також: Як вчиняти батькам, якщо дитина замикається в собі?

З якого віку дитина усвідомлює, що добре, а що – погано?

Ще до того, як у неї розвивається мова, причому виключно за реакцією батьків. Дитина може не усвідомлювати, що вона зібралася робити щось погане, але зрозуміє, коли вже це зробила. Діти все бачать за емоціями батьків, і в цей момент відчувають стрес. Якщо на неї в цей момент ще й накричати, не пояснивши, що було не так, то батьки можуть стати ворогами. Довіра до них з боку дітей може загубитися. Необхідно гуманно провчити дитину, сказавши: «Подумай над своєю поведінкою. Ти покарана, бо зробила поганий вчинок. Давай обговоримо, як можна було зробити це по-іншому і чому вчиняти так погано». Якщо не буде покарання, то в пам’яті дитини нічого не відкладеться.